Що означає грамотний?
Традиційно під словом грамотний або письменний мають на увазі людину, що вміє читати й писати або тільки читати будь-якою мовою. У сучасному розумінні це означає здатність писати згідно з заведеними нормами граматики й правопису.
Як правильно писати говорю чи говору?
говорити
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | говорю | говоримо |
| 2 особа | говориш | говорите |
| 3 особа | говорить | говорять |
Як пишеться слово “не грамотний”?
неграмотний
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | неграмотний | неграмотні |
| Родовий | неграмотного | неграмотних |
| Давальний | неграмотному | неграмотним |
| Знахідний | неграмотний, неграмотного | неграмотні, неграмотних |
Як правильно правильний чи правильний?
правильний
| ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | правильний | правильні |
| Родовий | правильного | правильних |
| Давальний | правильному | правильним |
| Знахідний | правильний, правильного | правильні, правильних |
ГРАМОТНИЙ, а, е. 1. Який вміє читати і писати. Він грамотний, він письменний (Мирний, IV, 1955, 35); Батьки в мене були грамотні.
Письменний – відносний прикметник, а грамотний – якісний, що може мати ступені порівняння. «Ти, правда, хлопчак справний, в боях авторитет здобув. І грамотніший …
Грамотний. 1. Який вміє граматично правильно писати: грамотний учень. 2. В якому немає граматичних і стилістичних помилок: грамотний переклад, грамотний твір.
а, -е. 1》 Який вміє читати і писати. || у знач. ім. грамотний, -ного, ч. Той, хто вміє читати і писати. 2》 Який уміє граматично правильно писати.
ГРА́МОТНИЙ, а, е. 1. Який вміє читати і писати. Він грамотний, він письменний (Панас Мирний, IV, 1955, 35); Батьки в мене були грамотні.