Традиції предків чи як відзначали Новий Рік 1 березня На Русі дата Нового року була непостійною. Землероби розпочинали роботи в полі з 1 березня, і цю дату вважали першим днем року. В інших випадках Новий рік поєднували з днем весняного рівнодення 22 березня.
Зміни 1752 Юліанський календар був замінений григоріанським календарем, змінивши формулу розрахунку високосних років. Початок законного нового року було перенесено з 25 березня на 1 січня . Нарешті, 11 днів було викинуто з вересня 1752 року.
Передбачалося, що світ було створено 1 березня, відповідно саме ця дата вважалася днем початку наступного року. Але у 1492 році цар Іван III ухвалив рішення Московського собору про перенесення Нового року на 1 вересня.
Старий Новий рік — це новорічне свято, яке відзначається за юліанським календарем. З 1901 до 2100 року різниця між григоріанським та юліанським календарями становить 13 днів і, відповідно до юліанського календаря, Новий рік випадає на ніч із 31 грудня (13 січня) на 1 січня (14 січня).
Звичай відзначати Новий рік в ніч з 31 грудня на 1 січня з'явився в Росії Петре I. До цього, з прийняття християнства 988 року, його відзначали 1 березня, а 1492 року датою початку року закріпили 1 вересня. Тоді літочислення йшло за візантійською системою, «від створення світу» — тобто від 5508 до нашої ери.
Ранній римський календар визначав 1 березня, як перший день року. У календарі було лише 10 місяців, починаючи з березня. Те, що новий рік колись починався з березня, досі відбито у деяких назвах місяців .
Дата була обрана частково на честь Януса, римського бога початку та тезки місяця . Хоча середньовічні християни намагалися замінити 1 січня релігійнішими датами, Папа Григорій XIII створив переглянутий календар, який офіційно встановив 1 січня як Новий рік у 1582 році.
Старий Новий рік – Новий рік за юліанським календарем (старим стилем). Настає в ніч з 31 грудня (13 січня) на 1 січня (14 січня). Згодом дата святкування Старого Нового року переноситиметься.